Закутки містечка
Наш Шумськ дуже маленький, його обійти можна години за півтори - дві. Але всі основні закупки, всі інші справи, лікування та всілякі активності, звісно, зібрані в центрі. І навіть тут можна знайти якісь такі невидимі, непомітні, приховані закутки. А виникають вони через перебудову містечка, яка змінює логістику основного потоку пішоходів та автівок.
Колись давно центральною була площа біля костелу. Тут і ялинку ставили на Новий рік, і всілякі святкові дійства проводили. Ну а які святкові дійства бували при совку - ми знаємо: паради в честь революції 17 року та дєнь пабєди і 1 травня. А, ще ж день піанєрів був, то теж свято: раз на рік у цей день можна було купити морозива. Бо у нас воно не продавалось, а піанєрам на свято звідкись привозили.
Мабуть, цей кіоск неподалік від костелу і продавав оте вкрай рідкісне морозиво. А тепер стоїть в закутку, без вікон без дверей, нікому не потрібний. Гарна була штука, шкода що тепер пропадає.
Зовсівм поряд є совєтська триповерхова велика споруда. Тут колись кипіло життя: перший поверх був ГАСТРОНОМОМ, і мав окремо магазинчик кулінарних виробів. Другий - основний наш ресторан Вілія, названий на честь місцевої річки. Третім поверхом був мій улюблений УНІВЕРМАГ. Тут працювала подружкина мама, і ми часто після школи до неї забігали. Дуже любила я тоді роздивлятися всілякі товари на прилавках: ігри, спорттовари, іграшки. Але щоб дуже купувала щось - не пам'ятаю.
Тепер центр міста змістився подалі від костелу, ближче до ринку. І ця споруда виявилась закутком міста. Тут майже не їздять тепер автівки і мало пішоходів. Тому ні ресторану, ні гастроному з кулінарією, ні універмагу даааавно не існує. А от пивнушка в темному глухому закутку кимось зроблена... Да, - і баня теж. З чаном і масажем. Щоб до пекла готуватися.🤣
Смішні ці місцеві закутки!
У нас є місця, які розвинулись саме завдяки переселенцям зі сходу в моєму рідному Каневі. Дванадцять років тому, коли я приїхала через війну, то навіть не було нормального кіоску з овочами. Або продавали в супермаркеті (і тоді він був один ноунейм), або на розкладушках на ринку. Потім поступово відкрився АТБ, зробили нормальні павільйончики.
Я як любитель пиріжків весь час задавалась питанням, чому такий нерозвинений фастфуд, і мені колеги говорили - та нащо купувати ті пиріжки, якщо кожен може дома спекти. Але за ці роки стали відкриватись і піцерії, і суші (навинос і невеличкі ресторанчики). Десь перед вторгненням добудували Сільпо.
Але це те, що розвивалось саме по собі, а от величезну кулінарію/фастфуд на козирному місці на площі відкрили саме коли приїхало дуже багато людей з Харкова. І як виявилось не дуже то місцеві господарочки за те, щоб самим пекти пиріжки. На готові салатики/піцци/донери тощо стали налітати так, що там весь час черги і черги :)
Дякую за коментар, у Вас прямо ціла розповідь вийшла. Так, завдяки переселенцям дуже багато містечок, та й сіл, пішли активно розвиватися.